ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.04.2012 р. N 5956/6/17-1115

ДПСУ, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, в межах компетенції розглянула листа щодо порядку розрахунку бази оподаткування для фізичної особи, що отримувала протягом календарного року одночасно декілька видів доходу, та повідомляє.

Верховною Радою України 02.12.2010 р. прийнято Податковий кодекс України N 2755-IV (далі - Кодекс), який набрав чинності з 01.01.2011 р., відповідно до п. 163.1 ст. 163 розділу IV якого об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 розділу IV Кодексу.

Зокрема, в пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 вказано, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку в терміни, передбачені пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Відповідно до положень Кодексу не оподатковуються під час нарахування чи виплати платникам податків такі доходи (прибутки).

Дохід орендодавця (ст. 170 Кодексу). У випадках, передбачених пп. 170.1.5 ст. 170, орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу; сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

Інвестиційний прибуток (п. 170.2 ст. 170 Кодексу), крім випадку, передбаченого пп. 170.2.9 ст. 170, яким встановлено, що податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податок сплачується за наслідками року.

Іноземні доходи (п. 170.11 ст. 170 Кодексу). Зокрема, в пп. 170.11.1 ст. 170 Кодексу вказано, що у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (пп. 170.11.2 ст. 170 Кодексу).

Таким чином, вказані вище доходи відповідно до пп. 168.1.3 ст. 168 Кодексу відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та відповідних додатках до неї та оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Також відповідно до пп. "є" п. 176.1 ст. 176 Кодексу платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Термін подачі податкової декларації про майновий стан і доходи, яка подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників податку на доходи фізичних осіб визначено пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Фізичні особи - підприємці згідно з п. 177.11 ст. 177 Кодексу подають до органу ДПС за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію у строки, визначені пп. 49.18.5 ст. 49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також зазначають в ній авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб на поточний 2012 рік. Пунктом 177.6 ст. 177 визначено, що у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків - фізичних осіб.

Ставка податку згідно із п. 167.1 ст. 167 Кодексу становить 15 % бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у п. п. 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці вказаних доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 р. - 9410 грн.), ставка податку становить 17 % суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 %.

Згідно з п. 164.3 ст. 164 Кодексу при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до пп. 177.5.3 ст. 177 Кодексу остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Згідно із п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування платника (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового періоду (пп. 164.1.2 ст. 164). Загальний річний оподаткований дохід відповідно до пп. 164.1.3 ст. 164 дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Враховуючи викладене, у наведеному прикладі розрахунок податкових зобов'язань фізичної особи, яка протягом звітного податкового року отримувала доходи у вигляді заробітної плати, іноземний дохід, дохід від надання нерухомості в оренду, від інвестиційної діяльності та від провадження господарської діяльності, здійснюється наступним чином:

- визначається сума місячного оподаткованого доходу за кожний окремий місяць як сума оподатковуваних доходів, нарахованих протягом звітного місяця у вигляді заробітної плати (5000 грн.), інвестиційного прибутку (13000 грн.), доходу від надання майна в оренду (12000 грн.), іноземних доходів (11000 грн.) та доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності (14000 грн.):

- виходячи із визначеного місячного оподатковуваного доходу проводиться розрахунок податку за ставками 15 %, 17 % по кожному місяцю окремо: якщо розмір оподатковуваного доходу перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, то частина оподатковуваного доходу в межах десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, оподатковується за ставкою 15 %, а інша частина доходу, що перевищує десятикратний розмір заробітної плати, - за ставкою 17 %:

- проводиться розрахунок остаточної річної суми податку як сума щомісячних податкових зобов'язань, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу:

- сума ПДФО, визначена по перерахунку, зменшується на суму податку, сплачену платником самостійно на дату подання декларації.

У разі перевищення річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік платник податку відповідно до п. 179.7 ст. 179 Кодексу зобов'язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, що дорівнює сумі такого перевищення, а у випадку декларування доходу, отриманого фізичною особою - підприємцем, - у строки, визначені п. 57.1 ст. 57 Кодексу.

Що стосується штрафних санкцій за порушення термінів подачі податкової декларації, то несвоєчасне подання або неподання громадянами декларацій про доходи, коли подання є обов'язковим, чи включення до декларацій перекручених даних відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. N 8073-X тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.). Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.). Ця відповідальність не поширюється на випадки добровільного подання декларації (в тому числі при реалізації права на податковий кредит). Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу XX Кодексу, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.