ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 02.03.2012 p. N 3797/6/15-3315

Виплата переробними підприємствами компенсацій сільгосптоваровиробникам

Державна податкова служба України розглянула лист Національної асоціації молочників України "Укрмолпром" від 03.02.2012 р. N 47-1/22 щодо окремих питань виплати переробними підприємствами компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі та повідомляє наступне.

Починаючи з 1 січня 2012 року змінено порядок оподаткування податком на додану вартість діяльності переробних (м'ясо-молочних) підприємств та виплати ними компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам. Зазначені зміни зумовлені прийняттям Верховною Радою України 22 грудня 2011 року Закону України N 4268 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників", яким викладено в новій редакції пункт 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Сума податку на додану вартість, перерахована на спеціальний рахунок в органі державної казначейської служби, використовується переробним підприємством виключно для виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі (далі - компенсація).

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 розділу V Кодексу сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Поняття термінів "молоко", "молочна сировина" та "молочні продукти" визначено статтею 1 Закону України від 24.06.2004 p. N 1870-IV "Про молоко та молочні продукти" (далі - Закон). Така продукція повинна містити виключно складові молока (молочний жир, молочний білок, лактозу) та може містити харчові добавки, необхідні для виробництва, за умови, що ці добавки ні частково, ні повністю не замінюють складових молока (молочний жир, молочний білок, лактозу).

Таким чином, суми податку на додану вартість, отримані переробним підприємством в результаті здійснення операцій з реалізації продукції, яка не являється "молоком", "молочною сировиною" та "молочними продуктами" в розумінні Закону, не можуть бути джерелом для виплати компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам.

Слід також зауважити, що новий порядок оподаткування діяльності переробних підприємств не поширюється на осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, а також на операції з постачання продукції, виготовленої переробними підприємствами з:

• імпортованої сировини;

• сировини, поставленої не в живій вазі;

• сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарських товаровиробників, визначених розділом V Кодексу, і фізичних осіб.

Отже, по операціях з постачання молочної продукції, яка не відповідає вимогам, визначеним Законом, а також молочної продукції, виготовленої з імпортованої сировини, із сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника і фізичної особи, суми податку на додану вартість не направляються для виплати компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам (зазначене стосується також продукції, яка частково виготовлена із сировини власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, а частково з іншої сировини).

Крім цього, виплата компенсацій переробними підприємствами не проводиться виробникам молока - юридичним особам, які не відповідають вимогам, визначеним для сільськогосподарського товаровиробника пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу, та сільськогосподарським товаровиробникам і фізичним особам, які постачають переробним підприємствам молоко невласного виробництва. В той же час така компенсація виплачується сільськогосподарському товаровиробнику, що поставляє молоко власного виробництва, відповідає вимогам, визначеним для сільськогосподарського товаровиробника пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу, і при цьому не обрав спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до статті 11 Закону суб'єкти господарювання (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов'язковим вимогам нормативно-правових актів. При цьому об'єктами атестації виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів є нормативна документація на продукцію, а також технологічне обладнання, засоби вимірювальної техніки та контролю, випробувальне обладнання. Без зазначеної атестації виробництво та переробка молока, молочної сировини і молочних продуктів, відповідно і виплата компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам забороняються.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу переробні підприємства за результатами здійснення операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна)), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками, ведуть окремий облік та у загальновстановленому порядку складають та надають покупцю податкову накладну.

Переробне підприємство операції з постачання готової м'ясо-молочної продукції відображає в податковій декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства), інші операції - в податковій декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

При придбанні (виготовленні) переробним підприємством товарів/послуг, основних засобів, які будуть використовуватись частково для виготовлення м'ясо-молочної продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, податковий кредит по таких операціях розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання м'ясо-молочної продукції та відповідно в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу.

В разі якщо за результатами звітного періоду у декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання м'ясо-молочної продукції виникає від'ємна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, то переробне підприємство зараховує таку різницю у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів.

Слід зауважити, що на відміну від попереднього порядку оподаткування діяльності переробних підприємств нині діючий порядок передбачає право переробних підприємств на отримання бюджетного відшкодування по операціях з вивезення за межі митної території України продукції у митному режимі експорту. Такі операції відображаються у податковій декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, та не є джерелом виплати компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам. Сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) постачальникам товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, вартість яких включена до вартості експортованої продукції та відображена у складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства), переноситься до податкової декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом в звітному періоді, в якому здійснено такі експортні операції. Відшкодування податку на додану вартість по експортних операціях такої продукції здійснюється у загальному порядку.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу переробні підприємства від'ємне значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду, визначене у декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання м'ясо-молочної продукції (переробного підприємства), зараховують у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів. Зазначене стосується і від'ємного значення податку на додану вартість, сформованого переробним підприємством до 1 січня 2012 року.

Сума податку на додану вартість, визначена в декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, підлягає перерахуванню у відповідних розмірах:

• до спеціального фонду Державного бюджету України у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації;

• на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби, для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі, перераховується переробним підприємством до 15-го числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом. При цьому таке перерахування сум податку на додану вартість до зазначеного терміну на спеціальний рахунок в органі державної казначейської служби може здійснюватись переробним підприємством декількома платежами (авансами), починаючи з 1-го числа місяця, наступного за звітним.