Контактна інформація

АДРЕСА: Українa
18015, Черкаси, Гоголя, 315 к.1
        E-mail:  
audit24@i.ua
 
+38 (0472) 54-32-62
+38 (067) 472-37-49
+38 (050)  443-09-63
+38 (096) 242-81-94
+38 (063) 377-09-46
Факс +38 (0472) 54-32-62

Курси валют

Визначення балансової вартості іноземної валюти у бухгалтерському обліку
Актуальні консультації

valutaПерш за все слід враховувати, що у ПКУ існує два визначення, які стосуються вартості іноземної валюти, – «балансова вартість іноземної валюти» та «вартість іноземної валюти на дату здійснення операції». Тоді як в бухгалтерському обліку існує єдине поняття – «балансова вартість іноземної валюти».

На перший погляд, ніби ніякої різниці, просто два визначення. Проте є деякі нюанси, пов’язані з таким трактуванням, зокрема, визначення дати, на яку слід розраховувати балансову вартість іноземної валюти.

 

Спочатку розглянемо самі визначення, які запропоновані в П(С)БО 15 «Дохід», та у пп. 153.1.4 ПКУ.

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід» балансова вартість валюти – це вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу. При цьому під валютним курсом, згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», слід розуміти курс НБУ.

Для цілей податкового обліку під балансовою вартістю іноземної валюти слід розуміти вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу, а під вартістю іноземної валюти на дату здійснення операції – вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції.

Бухгалтерський облік

Наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1591 внесено ряд змін до П(С)БО. Згідно з новим порядком на сьогодні операції з купівлі-продажу іноземної валюти відображаються в бухгалтерському обліку виключно в частині додатних чи від’ємних різниць між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю (тобто, за визначенням П(С)БО 15, її вартістю за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу).

При цьому різниця між курсом придбання валюти (міжбанком) та курсом НБУ на дату придбання, яка раніше відображалась на субрахунках 719 «Інші доходи від операційної діяльності» та 949 «Інші витрати операційної діяльності», за новими правилами відображається вже на субрахунках 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» та 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

Податковий облік

Відповідно до пп. 153.1.4 ПКУ у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається додатна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається додатна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Тобто, в разі придбання валюти для розрахунку доходів чи витрат використовується виключно балансова вартість валюти, тоді як при продажу може використовуватися і балансова вартість, і вартість валюти на дату здійснення операції.

Звідси виникає питання: що автори ПКУ мали на увазі під вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу? Спробуємо в ньому розібратися.

Що стосується придбання валюти, то все просто. До складу доходів або витрат платника податку включається додатна чи від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом НБУ на дату звітного балансу. При цьому, якщо іноземну валюту придбано та продано до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то операція з придбання іноземної валюти з метою визначення об'єкта оподаткування платником податку не відображається.

При продажу також може виникнути дві ситуації. Перша – коли продаж відбувся в тому самому кварталі, в якому валюта надійшла. За таких умов і виникне ситуація, коли операція проведена до дати звітного балансу, тому слід використовувати курс НБУ на кінець кварталу, тобто чекати закінчення кварталу для визначення вартості валюти за курсом НБУ. Друга ситуація – коли валюта продана в іншому кварталі, ніж надійшла. В такому випадку операція здійснюється після дати балансу і необхідно використовувати курс НБУ на дату здійснення операції.

Для наочності розглянемо сказане на умовних прикладах.

Приклад 1

Валюта надійшла та продана в одному кварталі.

27.01.2012 р. придбали $2000. Комерційний курс – 8,0. Тобто 16000,00 грн.
28.02.2012 р. продали $2000 за комерційним курсом 8,1. Тобто 16200,00 грн.
31.03.2012 р. курс НБУ – 7,6. Тобто 15200,00 грн. (БВ).
Дохід від купівлі валюти не визначається, оскільки валюта була придбана і продана в одному кварталі.
Результатом продажу валюти буде дохід на суму 1000,00 грн. (16200 - 15200)

 

Приклад 2

Валюта надійшла та продана в різних кварталах.

27.01.2012 р. купили $2000. Комерційний курс – 8,0. Тобто 16000,00 грн.
31.03.2012 р. курс НБУ – 7,9. Тобто 15800,00 грн. (БВ при купівлі валюти).
31.03.2012 р. визнаємо дохід від купівлі валюти на суму 200,00 грн. (16000 - 15800).
31.04.2012 р. продали $2000 за комерційним курсом 8,1. Тобто 16200,00 грн.
31.04.2012 р. курс НБУ – 7,7. Тобто 15400,00 грн. (БВ при продажу).
Результатом продажу валюти буде дохід на суму 800,00 грн. (16200 - 15400)

 

Тобто якщо валюта надійшла та використана протягом одного кварталу, використовуємо балансову вартість валюти на кінець кварталу. При цьому результат придбання валюти для розрахунку об’єкта оподаткування не використовується.

Якщо купівля та продаж відбулися в різних кварталах, для продажу беремо балансову вартість на дату операції, а для купівлі – балансову вартість на дату балансу. При цьому на кінець кварталу, в якому надійшла валюта, слід відобразити результат від її придбання.

Проте тут криється ще один нюанс, а саме в ідентифікації валюти, тобто в можливості визначення, яку саме валюту продали чи використали, – яка вже була, чи яка надійшла?

У разі неможливості ідентифікувати валюту для продажу доцільно використовувати лише дату здійснення операції.

Такої ж думки на сьогодні дотримується і ДПСУ. Зокрема, в «Єдиний базі податкових знань» податківці зазначають, що «…при продажу іноземної валюти до складу доходів або витрат включається різниця між доходами, отриманими від продажу іноземної валюти, та балансовою вартістю такої валюти, визначеної за офіційним курсом НБУ цієї іноземної валюти на дату здійснення операції з продажу».

Коментарії (0)Add Comment

Написати коментарій
менше | більше

security code
Напишіть вказані букви


busy