Контактна інформація

АДРЕСА: Українa
18015, Черкаси, Гоголя, 315 к.1
        E-mail:  
audit24@i.ua
 
+38 (0472) 54-32-62
+38 (067) 472-37-49
+38 (050)  443-09-63
+38 (096) 242-81-94
+38 (063) 377-09-46
Факс +38 (0472) 54-32-62

Курси валют

Зміни у правилах трансфертного ціноутворення
Актуальні консультації

 transfertne28 грудня 2014 року на засіданні Верховної Ради України був прийнятий Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» (далі – «Закон»), який суттєво змінює чинні на даний момент правила контролю за трансфертним ціноутворенням.

Зміни, які вносяться, направлені, в першу чергу, на приведення законодавства України у відповідність до Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (далі – «Настанови ОЕСР»).

Які операції є контрольованими?

Закон змінює правила віднесення операцій до контрольованих.

Так, для цілей податку на прибуток контрольованими визнаються такі операції:

1.господарські операції, які здійснюються з пов’язаними особами-нерезидентами;

2.господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів;

3. господарські операції з нерезидентом, зареєстрованим у державі (території), яка включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Передбачається, що до вказаного переліку держав, затвердженого КМУ, увійдуть (1) держави, в яких ставка податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; (2) держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб, і (3) держави, які не мають з Україною міжнародних угод про обмін інформацією.

При цьому з Податкового кодексу виключається пункт, який давав можливість, в разі реєстрації на території держави, в якій застосовується декілька ставок податку на прибуток, надати довідку для підтвердження обраної контрагентом ставки.

 Також Закон надає визначення поняттю «господарські операції для цілей трансфертного ціноутворення», якими вважаються усі види операцій, угод або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на оподатковуваний дохід платника податків, в тому числі:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами (роялті, ліцензії, ноу-хау тощо);
  • фінансові операції (лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо);
  • операції з капіталом (купівля чи продаж акцій, інвестицій, довгострокових матеріальних чи нематеріальних активів).

Крім цього визначається, що контрольованими можуть визнаватися також сукупність операцій між пов’язаними особами, які здійснюються за посередництвом осіб, які з ними не пов’язані. За умови, що такі посередники не виконують при здійсненні операції суттєвих функцій, не несуть суттєвих ризиків і не використовують суттєвих активів.

 Який вартісний критерій для визнання операцій контрольованими?

Замість 50 мільйонного критерію Закон визначає, що операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі критерії:

  • загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності перевищує 20 млн. грн. за звітний рік;
  • «обсяг групи таких господарських операцій» платника податків та/або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. грн. (без ПДВ) або 3 % доходу, що враховується при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток, платника податків за календарний рік.

Останній критерій сформульовано нечітко і доводиться здогадуватися, що ж він має означати.

 Які зміни у визначенні «пов’язаних осіб»?

Закон додає новий критерій пов’язаності для юридичних осіб.

Так, юридичні особи будуть пов’язаними, якщо сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи, та/або кредитів (позик) поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю – більше ніж в 10 разів).

Крім цього, уточнюється механізм розрахунку частки володіння корпоративними правами компанії.

Але найбільш значущою зміною є те, що Державній фіскальній службі України надається право у судовому порядку доводити пов’язаність осіб.

 Коли необхідно подавати звіт та документацію про контрольовані операції

 За новим Законом Звіт про контрольовані операції (далі – «Звіт про КО») до 1 травня року, наступного за звітним, подають лише платники, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. грн. (без ПДВ).

Платники податків, які не перевищують вказаний поріг, однак мали у звітному періоді контрольовані операції, подають інформацію щодо проведених контрольованих операцій у вигляді додатку до декларації з податку на прибуток.

Що стосується документації, то нові правила вже чітко вказують, що платник податків, який здійснює контрольовані операції, повинен вести та зберігати документацію щодо трансфертного ціноутворення. Іншими словами, така документація вже не готується спеціально на запит податкового органу, а має готуватися заздалегідь щодо всіх контрольованих операцій.

З урахуванням цього встановлено, що документація має бути подана протягом місяця.

Перелік інформації, яка має надаватися, уточнюється і в основному повторює перелік, передбачений чинним п. 39.4.8 Податкового кодексу (наразі це перелік інформації, який мають надавати великі платники податків на запит ДФСУ).

 Якими джерелами інформації щодо цін можна користуватися?

Одним із найбільш прогресивних нововведень, які передбачаються Законом, є скасування пріоритету офіційних джерел інформації. Відтепер платник податків і контролюючий орган мають використовувати джерела інформації, які містять інформацію, що дає можливість співставити комерційні та фінансові умови операцій, а саме:

  • інформацію про зіставні операції платника податку, а також інформацію про зіставні операції його контрагента-сторони контрольованих операцій з непов’язаними особами;
  • будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію щодо співставних операцій та осіб.

Закон також визначає, що контролюючий орган має використовувати ті ж джерела інформації, що і платник податків, якщо не доведе, що інші джерела дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операції. При цьому контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (в тому числі доступ до якої наявний тільки в органах влади).

 Методи трансфертного ціноутворення

Закон вводить поняття принципу «витягнутої руки» (вказане поняття відповідає практиці застосування Настанов ОЕСР і, де-факто, використовується і зараз при здійсненні контролю за трансфертним ціноутворенням). Методи трансфертного ціноутворення, за допомогою яких визначається відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» залишаються ті ж самі, проте трохи змінена їх пріоритетність. Так, платник може використовувати будь-який метод, який є найбільш надійним, проте, якщо є можливість з однаковою надійністю застосувати декілька методів, методи застосовуються у такій послідовності:

  1. 1.метод порівняльної неконтрольованої ціни;
  2. 2.метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс»;
  3. 3.метод чистого прибутку або метод розподілення прибутку.

Також варто звернути увагу на певні зміни у правилах застосування діапазону цін та рентабельності, зокрема запровадження поняття медіани діапазону цін (рентабельності), порядок розрахунку якої буде затверджено разом з порядком розрахунку діапазону.

 Як здійснюватиметься контроль?

Відповідно до Закону, податковий контроль над відповідністю умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом (1) моніторингу, (2) аналізу звітів про КО та документації з трансфертного ціноутворення, а також будь-яких інших джерел інформації і (3) шляхом проведення перевірок контрольованих операцій.

При цьому під час моніторингу контролюючим органам надано право проводити опитування уповноважених осіб та працівників платників податків.

Тривалість проведення перевірки контрольованих операцій збільшується до 18 місяців (з можливим продовженням цього строку ще на 12 місяців).

Також змінено перелік підстав для проведення перевірок. Зокрема такими підставами є:

  • отримання від платника податків звіту про КО;
  • надсилання повідомлення про виявлені контрольованих операцій  контролюючим органом;
  • виявлення фактів проведення контрольованих операцій, звіт про які не подана, або інформація про які не включена до поданого звіту;
  • неподання або подання з порушенням звіту про КО або документації з трансфертного ціноутворення;
  • отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

На виконання вищезазначених положень Закон передбачає необхідність прийняття Порядку здійснення моніторингу контрольованих операцій та проведення опитувань, а також Порядку проведення перевірки контрольованих операцій.

 Штрафні санкції

Передбачається встановити штраф за контрольовані операції, не зазначені в звіті, в розмірі % від суми такої операції з одночасною відміною верхньої межі штрафу (в діючій редакції Податкового кодексу верхня межа штрафної санкції встановлена на рівні 100 розмірів мінімальної заробітної плати).

Також штраф за неподання звіту/документації збільшується до 200 розмірів мінімальної заробітної плати (243,6 тис.грн.).

Коментарії (0)Add Comment

Написати коментарій
менше | більше

security code
Напишіть вказані букви


busy