Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі – Положення № 637), підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, встановлених відповідною постановою НБУ. Платежі понад установлені граничні суми необхідно проводити виключно через банки або небанківські фінансові установи, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Так, постановою Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (далі – Постанова № 210), починаючи з 01.09.2013 р. встановлено такі обмеження щодо готівкових розрахунків:

– гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня становить 10 000 грн.;

– гранична сума розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) становить 150 000 грн.;

– гранична сума розрахунків готівкою фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, становить 150 000 грн.

Розрахунки на суму більше 150 000 грн. слід проводити шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесенням та/або перерахуванням коштів на поточні рахунки.

Що стосується обмеження розрахунків підприємств (підприємців) між собою, то тут нічого нового. Як і раніше, починаючи аж з 2005 року, сума таких готівкових розрахунків за день не повинна перевищувати 10 000 грн.

Що ж стосується обмежень розрахунків з фізичними особами, то дана норма зовсім нова. Раніше не було ніяких обмежень, які б стосувалися готівкових розрахунків з фізичними особами і тим більше між самими фізичними особами. На сьогодні ж, якщо принаймні одна із сторін є фізичною особою, то сума готівкових розрахунків за день не повинна перевищувати 150 000 грн.

Ми не будемо зупинятися на розрахунках між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, а розглянемо відносини фізичної особи з підприємством (підприємцем).

Так, відповідно до Постанови № 210 гранична сума розрахунків стосується саме розрахунку за товари (роботи, послуги). Це досить важливий момент. Адже більшість, не до кінця прочитавши норму, застосовують обмеження до всіх платежів з фізичними особами. Крім того, НБУ в листі від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 зазначає, що вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов'язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки.

Але ж у Постанові № 210 прямо вказано про розрахунки за товари, роботи чи послуги. Крім того, відповідно до п. 1.2 Положення № 637 позареалізаційними надходженнями слід вважати надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

Отже, роз’яснення, надані у згаданому листі НБУ, не зовсім відповідають нормам Постанови № 210 та Положення № 637. Іншими словами, обмеження щодо граничної суми розрахунків у розмірі 150 000 грн. не повинні поширюватися на розрахунки суб'єктів господарювання з фізичними особами, які не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). Слід зауважити, що Міндоходів погоджується з таким висновком (див. роз'яснення ресурсу «ЗІР»).

На сьогодні досить поширеним способом поповнення обігових коштів підприємств (підприємців) є їх залучення шляхом отримання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, поповнення власного капіталу шляхом збільшення статутного фонду тощо.

Виходячи з норм Постанови № 210, готівкові обмеження щодо таких операцій не застосовуються. Тобто, як і раніше, ми можемо отримувати поворотну фінансову допомогу від фізичних осіб, вносити кошти до статутного капіталу шляхом внесення готівки до каси підприємства, незважаючи на обмеження в будь-якому розмірі.

Аналогічним чином можна обійти навіть обмеження щодо розрахунків за товари. Як саме? А все досить просто.

Припустимо, юридична особа відвантажує товар лише за 100-відсотковою чи частковою передоплатою (фактично виконує закупівлю товарів за кошти покупця). На сьогодні це досить поширена схема роботи. Фізична особа вирішила придбати матеріалів на суму 250 000 грн. у такого підприємства. Проте, на момент здійснення такої операції неможливо провести оплату через касу банку, а поточного рахунку фізична особа не має. Сплатити таку суму відразу до каси вона не може через обмеження. Що ж робити в такому випадку?

Як варіант, можна розбити платіж на декілька днів, уникаючи суми 150 000 грн. Також можна оформити договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги з такою фізичною особою на суму 250 000 грн. Обмежень щодо такої операції не передбачено. В результаті підприємство отримує кошти відразу і в повній сумі.

Далі, на момент відвантаження товарів у підприємства формально виникає кредиторська заборгованість у вигляді поворотної фіндопомоги та дебіторська заборгованість за товари з однією і тією ж фізичною особою. Цим ми і можемо скористатися. Тобто просто проводимо припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог і наша поворотна фіндопомога фактично стає оплатою за товари.

На завершення розглянемо, яка ж відповідальність передбачена за недотримання норм щодо граничних сум розрахунків.

Статтею 163 КпАП передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн). Повторне порушення даної норми протягом року тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8 500 грн. до 17 000 грн.).

Слід зауважити, що дана норма стосується виключно ФОП та юридичних осіб. Тобто відповідальність фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено.

Крім того, починаючи з 01.09.2013 р., сума розрахунку, яка перевищує встановлений ліміт, вже не бере участі у розрахунку залишку готівки в касі на кінець дня. Тобто у підприємства не виникає переліміту на кінець дня, за який застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 2.3 Постанови № 210.

Отже, щодо готівкових розрахунків фізичних осіб з підприємствами (підприємцями) слід пам’ятати, що готівкові обмеження передбачені саме для отримання коштів підприємством (підприємцем) від фізичної особи. Крім того, такі обмеження стосуються виключно розрахунків за товари, роботи чи послуги. Позареалізаційних доходів дані обмеження не стосуються.