Операції з безоплатної передачі необоротних активів необхідно відображати в податковому обліку з урахуванням вимог р. III «Податок на прибуток» та р. V «Податок на додану вартість» ПКУ.

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Крім того, постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна в межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача в межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).

З огляду на норми пп. «в» пп. 14.1.191 ПКУ операція з безоплатної передачі матеріальних цінностей, за якими при їх придбанні (виготовленні) не було сформовано податковий кредит з ПДВ, не повинна вважатися постачанням, а отже за такими операціями немає необхідності визнавати податкові зобов’язання. Але термін «дарування» у наведеному визначенні поняття «постачання» вживається самостійно без будь-якої прив’язки до податкового кредиту, тому, на нашу думку, безоплатна передача товару, навіть якщо при придбанні (виготовленні) якого не був сформований податковий кредит (або був сформований частково), повинна оподатковуватися ПДВ у повному обсязі.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Враховуючи той факт, що договірна вартість при безоплатній передачі товару дорівнює нулю, то й податкові зобов’язання за цією операцією дорівнюють також нулю. Але платнику податку, який здійснює безоплатну передачу товару, необхідно враховувати вимоги пп. «г» п. 198.5 ПКУ, а саме нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (виходячи з терміна «господарська діяльність», визначеного у пп. 14.1.36 ПКУ, безоплатна передача товарів на може відноситися до господарської діяльності). База оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ПКУ).

Щодо податку на прибуток. В Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку визначення доходу та витрат за операціями з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), затвердженій наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 581, фахівці контролюючого органу з посиланням на пп. 14.1.13, 14.1.36, 14.1.159, 14.1.202 та п. 153.2 ПКУ зазначили: якщо платник податку на прибуток безоплатно надає товари (роботи, послуги), то незалежно від статусу отримувача дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) визначається за звичайною ціною. При цьому платник має право включити до витрат собівартість таких товарів (робіт, послуг).

Вважаємо за необхідне звернути увагу на той факт, що незважаючи на те, що ця податкова консультація є чинною, у зв’язку із внесенням змін до ПКУ стосовно трансфертного ціноутворення, кардинально змінилися норми Кодексу, зокрема п. 153.2 ПКУ, яким визначався дохід за звичайними цінами у разі реалізації товару пов’язаній особі. Але навіть і до внесення згаданих змін вимоги фахівців контролюючого органу щодо відображення доходів та витрат не базувались на нормах ПКУ. На нашу думку, керуючись пп. 14.1.84 ПКУ для вирішення питання, чи виникає за такими операціями дохід, необхідно звертатися до відповідних положень бухгалтерського обліку. Так, П(С)БО 15 «Дохід» не дозволяє у разі безоплатної передачі матеріальних цінностей визнавати доходи (до речі, така позиція свого часу знайшла підтримку у судових інстанціях – див., наприклад, постанову ВГСУ від 22.09.2004 р. у справі № 11/508).

З огляду на наведене вважаємо, що операції з безоплатної передачі матеріальних цінностей не повинні відображатися ані в складі доходу, ані у складі витрат. Враховуючи неоднозначну позицію з цього питання, рекомендуємо звернутися до фахівців податкової служби з проханням надати індивідуальне податкове роз’яснення з цього приводу.

Що ж стосується експертної оцінки при безоплатній передачі матеріальних цінностей, то згідно із ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III, якою регламентовано випадки обов’язкового проведення такої оцінки, операції з безоплатної передачі майна не потребують проведення експертної оцінки.