Контактна інформація

АДРЕСА: Українa
18015, Черкаси, Гоголя, 315 к.1
        E-mail:  
audit24@i.ua
 
+38 (0472) 54-32-62
+38 (067) 472-37-49
+38 (050)  443-09-63
+38 (096) 242-81-94
+38 (063) 377-09-46
Факс +38 (0472) 54-32-62

Курси валют


Warning: imagejpeg() [function.imagejpeg]: Unable to open '/usr/home/auditplus/data/www/auditplus.net.ua/plugins/content/mavikthumbnails/thumbnails/40x40-http---www.gravatar.com-avatar.php-gravatar_id-d41d8cd98f00b204e9800998ecf8427e-amp;default-http%3A%2F%2Fauditplus.net.ua%2Fcomponents%2Fcom_jomcomment%2Fsmilies%2Fguest.gif-amp;size-40' for writing: Permission denied in /usr/home/auditplus/data/www/auditplus.net.ua/plugins/content/mavikthumbnails.php on line 274
Документальна планова перевірка органами ДПС
Актуальні консультації


планова перевыркаПодатковий кодекс України не тільки істотно змінив порядок сплати окремих податків, а й вплинув на взаємовідносини платників податків та податківців, які найчастіше здійснюються у формі перевірок та інших контролювальних заходів. Чи не найсерйознішим за своїми наслідками видом перевірок, з якими доводиться мати справу платникам податків, є документальна планова виїзна перевірка.

Що таке планова перевірка

Одним із різновидів податкового контролю, відповідно до пп. 62.1.3 ст. 62 ПКУ, є перевірки. Органи СБУ, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, здійснюваних органами ДПС, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування (ст. 61 ПКУ). Таке право є лише у працівників ДПС, вони можуть проводити такі види перевірок:

 

– камеральні;

– документальні (планові та позапланові);

– фактичні перевірки.

З усього розмаїття перевірок документальна планова є чи не найглибшою та всеохопною. Саме на неї податківцям відведено найбільше часу, саме за її наслідками найчастіше нараховуються найбільші фінансові санкції. Якими є особливості цих перевірок?

Документальною плановою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на ДПС, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку (пп. 75.1.2 ст. 75 ПКУ). Планова перевірка має бути передбачена в плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Звертаємо увагу, що проведення планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами заборонено (п. 77.3 ст. 77 ПКУ). Є кілька можливих винятків, які стосуються перевірки правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

План-графік перевірок

До названого плану-графіка включають платників податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються Методичними рекомендаціями № 190. Цей документ дає можливість платникам податків отримати досить повну інформацію про те, як податківці формують план перевірки. Отже, формування та коригування планів-графіків здійснюється засобами АІС «Облік податків і платежів». Проекти планів-графіків на наступний квартал, узгоджені відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів» від 27.12.2010 р. № 1234 (далі – Порядок № 1234) з органами фінансового контролю подаються регіональними органами ДПС до ДПАУ на затвердження з 20 до 25 числа останнього місяця поточного кварталу (згідно з доведеним графіком подання проектів).

Квартальний план-графік регіональних органів ДПС формується відповідно до стратегічних напрямків контрольно-перевірочної роботи, визначених на календарний рік. З метою складання таких стратегічних напрямків до 1 вересня звітного року департаменти та управління ДПАУ визначають основні стратегічні галузі економіки або фінансово-промислові групи (ФПГ) та надають Департаменту податкового контролю юридичних осіб обґрунтовані пропозиції щодо необхідності включення цих галузей до плану перевірок.

Підставами для включення до стратегічних напрямків можуть бути:

– невідповідність показників макроекономічного розвитку економіки України чи окремого регіону відповідним показникам певної галузі чи сукупності підприємств у складі ФПГ;

– невідповідність збільшення валових витрат валовим доходам підприємств галузі;

– зменшення надходжень до бюджету в цілому або частині окремих податків по галузі чи ФПГ регіону;

– збільшення кількості збиткових чи підприємств з низьким рівнем податкової віддачі серед тих, що належать до певної галузі економіки або ФПГ;

– невиконання фінансових планів підприємствами-монополістами у частині розрахунків з бюджетом;

– виплата заробітної плати, нижчої за розмір середньомісячної заробітної плати по галузі та в регіоні (за показниками ф. № 1ДФ);

– наявність інформації про можливе застосування схем мінімізації сплати податків тощо.

Стратегічні напрямки контрольно-перевірочної роботи затверджуються Головою ДПС України та доводяться до її регіональних органів до 1 листопада поточного року.

План-графік проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання складається з трьох розділів. Структура плану-графіка наведена в таблиці.

Таблиця. Структура плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання

Назва розділу

Назва підрозділу

Примітки

Розділ I. Документальні планові перевірки суб'єктів господарювання – юридичних осіб

 

А. Платники податків, які належать до галузей економіки та/або ФПГ, визначених стратегічними напрямками контрольно-перевірочної роботи, а також суб'єкти господарювання, пов'язані з ними здійсненням фінансово-господарської діяльності.
Б. Платники податків, які мають ризики несплати податків та плануються до перевірок за дорученням ДПАУ.
В. Платники податків, які відбираються на регіональному рівні за результатами аналізу основних показників діяльності, крім включених до підрозділів А та Б

 

 

Кожний із підрозділів в цьому розділі додатково поділяється на дві групи:
I група – підприємства, що входять до основних галузей економіки та/або ФПГ;
II група – найбільші контрагенти, через які здійснюються товарно-грошові операції (включаючи посередницькі структури, експортерів, імпортерів, філії, інших суб'єктів господарювання – юридичних осіб)

 

Розділ II. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів

 

I. Банківські установи.
II. Страховики.
III. Торговці цінними паперами.
IV. Інші небанківські установи.
V. Постійні представництва та представництва нерезидентів

 

Фінансові установи, відібрані до підрозділів I, II, III та IV, відповідно до ПКУ мають бути згруповані за категоріями: великі платники податків та інші платники податків

Розділ III. Документальні планові перевірки суб'єктів господарювання – фізичних осіб

 

Група 1. Великі платники податків (загальний оподатковуваний (валовий) дохід або обсяги реалізації з ПДВ понад 500 тис. грн.).
Група 2. Середні платники податків (загальний оподатковуваний (валовий) дохід або обсяги реалізації з ПДВ від 50 до 500 тис. грн.).
Група 3. Малі платники податків (загальний оподатковуваний (валовий) дохід або обсяги реалізації з ПДВ до 50 тис. грн.)

 

Критерієм розподілу платників – фізичних осіб на групи та підгрупи є дані податкових декларацій (від здійснення підприємницької діяльності, інші види доходів платників податків – фізичних осіб), а також Звіту суб'єкта малого підприємництва – фізичної особи та дані податкових декларацій з ПДВ за минулий рік

Відбір підприємств до підрозділу А, які належать до стратегічних напрямків контрольно-перевірочної роботи та мають обсяги валових доходів (у тому числі доходи від операцій з цінними паперами) більше 5 млн. грн. (у розрахунку на рік), здійснюється щоквартально на рівні ДПАУ за даними останньої податкової звітності, завантаженої на сервер податкової адміністрації. Також відбираються їх основні контрагенти (загальний податковий кредит чи податкове зобов'язання основного підприємства з яким за попередні чотири квартали становить понад 100 тис. грн.).

При поданні до підрозділів податкового контролю юридичних осіб пропозицій щодо включення юридичних осіб (з ПДФО та з інших питань) до плану-графіка слід зважати на те, що в першу чергу перевіряються підприємства, установи та організації, які мають широкі можливості виплачувати додаткові та специфічні види доходів. На підставі аналізу податкової інформації, зокрема відомостей податкових розрахунків за ф. № 1-ДФ, податкових декларацій з ПДФО тощо, здійснюється відбір підприємств, які протягом двох останніх років нерівномірно або взагалі не перераховували податок з доходів фізичних осіб.

До відома

За відсутності критеріїв ризиків несплати податків, визначених у п. 4.2 цих Методичних рекомендацій, не підлягають включенню до плану-графіка сумлінні платники податку на прибуток, переліки яких надаються Департаментом адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів) до Департаменту податкового контролю юридичних осіб не пізніше 5 числа другого місяця поточною кварталу.

П. 4.1 Методичних рекомендацій № 190 (витяг)

Якщо різні контролюючі орган запланують у звітному періоді перевірку одного й того самого платника податків, то, згідно з Порядком № 1234, вони мають проводити таку перевірку одночасно.

Періодичність проведення перевірки

Залежно від ступеня ризику визначається періодичність проведення планових перевірок в діяльності платників податків. Такий підхід до встановлення періодичності перевірок не є новим і застосовується при перевірках інших сфер діяльності суб'єктів господарювання, зокрема відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V. Зазначимо, що на контроль за податковим законодавством чинність названого Закону не поширюється.

ПКУ також передбачає поділ платників податку на платників з високим, середнім та незначним ступенем ризику. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, із середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, а з високим – не частіше одного разу на календарний рік.

У суб'єктів господарювання – юридичних осіб з високим ступенем ризику мають бути одна чи кілька з таких ознак:

– рівень зростання податків не відповідає рівню зростання валових доходів або рівень сплати податків не відповідає рівню сплати податків у відповідній галузі (з метою визначення цієї невідповідності щодо основних податків за спеціальною формою здійснюється розрахунок такого показника, як податкова віддача);

– декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом 2-х податкових періодів;

– обсяги операцій із пов'язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 20 % суми скоригованих валових витрат;

– подання платником податків уточнюючих розрахунків податкової звітності з податку на прибуток та ПДВ у бік значного зменшення податкових зобов'язань (більше ніж 100 тис. грн.);

– декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в сумі понад 100 тис. грн.;

– наявність розбіжностей у платника податків згідно із Системою автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів у сумі понад 100 тис. грн.;

– наявність відносин з контрагентами, які згідно з реєстраційними даними перебувають у розшуку, не звітують, збанкрутували тощо та в яких обсяги взаємооперацій більше 500 тис. грн.;

– наявність інформації правоохоронних органів щодо взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, щодо яких порушено кримінальну справу, реєстрацію яких скасовано в судовому порядку тощо;

– декларування платником податків значних оборотів (понад 100 млн. грн.) з одночасним декларуванням від'ємного значення фінансового результату попереднього року.

Як бачимо, критерії присвоєння платникам податків категорії платників з високим ступенем ризику настільки різноманітні, що від тавра цієї категорії не застраховане жодне підприємство.

До платників із середнім ступенем ризику відносять тих платників, для яких:

– сума інших витрат перевищує 10 % суми скоригованих валових витрат;

– обсяг податкових пільг з податку на прибуток перевищує 1 млн. грн.;

– сума заявленого до відшкодування ПДВ у 10 разів перевищує суму нарахованого податку на прибуток;

– має місце коригування податкової звітності з ПДВ в обсягах 10 або більше відсотків податкових зобов'язань або податкового кредиту;

– здійснюються експортні операції з товарами, нетиповими для основного виду діяльності підприємства, в обсягах більше 100 тис. грн.;

– подання податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період, складеної з урахуванням податкових накладних, виписаних в іншому податковому періоді (більше ніж 100 тис. грн.);

– наявність взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства;

– наявність у податкових органів інформації про відсутність у суб'єктів господарювання торгових патентів і ліцензій;

– здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів (нерезидентів – засновників), зареєстрованих в офшорних зонах чи країнах зі спрощеним режимом оподаткування;

– виплата доходів (відсотки, роялті, лізинг) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах чи зонах зі спрощеним режимом оподаткування тощо.

Щодо платників з незначним ступенем ризику, то податківці встановили для них чіткі критерії віднесення до цієї групи. Зокрема, до них належать платники, в яких:

– сума сумнівної (безнадійної) заборгованості перевищує 10 % суми валових витрат;

– має місце несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ;

– адреса суб'єкта господарювання належить до адрес, які при державній реєстрації зазначаються як місцезнаходження багатьма юридичними особами;

– суб'єкт господарювання повторно реєструється платником ПДВ у разі анулювання свідоцтва платника за ініціативою податкового органу тощо.

Для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу, також використовують такі критерії:

– перевищення суми витрат за звітний період над сумою продажу на 10 %;

– значне відхилення сум виторгів порівняно з іншими господарськими об'єктами суб'єктів господарювання, які працюють на одній території та займаються однаковим видом діяльності;

– негативна динаміка виторгів, тенденція до спаду, значне зменшення суми продажу порівняно з попередніми періодами;

– проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного РРО та інше.

Отже, критерії, за якими для підприємства можуть встановити ту чи іншу періодичність перевірки, зазначені доволі докладно. Ми мали на меті звернути вашу увагу на те, що, крім факторів, які не залежать (або майже не залежать) від працівників фінансової служби та керівника підприємства, є чимало таких, що можуть зумовлювати саме їхні рішення (наприклад, з якими контрагентами працювати, за якою юридичною адресою реєструватись тощо). Тому аби перевірки приходили якомога рідше, такі фактори треба ретельно аналізувати та робити правильний вибір.

Маємо наголосити, що платники податків – юридичні особи, які відповідають критеріям, визначеним у п. 154.6 ст. 154 ПКУ (ті, що з 01.04.2011 р. до 01.01.2016 р. застосовують ставку 0 % з податку на прибуток) та в яких сума сплаченого до бюджету ПДВ становить не менше 5 % від задекларованого доходу за звітний податковий період; а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше 5 % від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше одного разу на три календарні роки.

Особлива система класифікації встановлена і для суб'єктів господарювання – фізичних осіб. До платників з високим ступенем ризику відносять тих, що здійснюють сумнівні або значні фінансово-господарські операції; отримали загальний оподатковуваний (валовий) дохід більше 10 млн грн; задіяні у схемах ухилення від оподаткування та/або мінімізують податкові зобов'язання; декларують податкові зобов'язання з ПДВ менше або на рівні податкового кредиту; мають відносини з контрагентами, що мають ознаки фіктивності, перебувають у розшуку, не звітують, збанкрутували тощо;

Середній ступень ризику присвоюється підприємцям, які мають взаємовідносини з підприємствами, у яких виступають керівниками або засновниками; займаються ЗЕД; постійно декларують від'ємне значення суми податкових зобов'язань з ПДВ; мають взаємовідносини суб'єктів господарювання – юридичних осіб із суб'єктами господарювання – фізичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та є керівниками, засновниками або працівниками цього підприємства, тощо.

І нарешті незначний ступень ризику мають підприємці, які змінюють напрямки відшкодування ПДВ; втратили право на податкові пільги; подають податкові декларації з ПДВ за звітний податковий період, складені з урахуванням податкових накладних, виписаних в минулих податкових періодах.

Допуск до перевірки

Рішення про проведення документальної планової перевірки приймає керівник органу ДПС, воно оформлюється наказом. Право проводити таку перевірку надається податківцям лише у випадку, коли платникові податків не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення:

— копію наказу про проведення документальної планової перевірки;

– письмове повідомлення3 із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Посадові особи органів податкової служби допускаються до проведення документальної планової виїзної перевірки згідно зі ст. 81 ПКУ. Вони мають право розпочати перевірку за умови пред'явлення або надіслання таких документів:

– направлення на проведення перевірки4, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу ДПС, реквізити наказу про проведення перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку;

– копії наказу про проведення перевірки;

– службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення, ненадсилання цих документів або пред'явлення зазначених документів, оформлених з порушенням вимог, встановлених ПКУ, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки. Відмовитися від допуску до перевірки на інших підставах платник податків (його посадові особи) не мають права (лист ДПАУ від 10.05.2011 р. № 5593/5/23-4015/377). Зразок форми Направлення на перевірку міститься в додатку 1 до Методичних рекомендацій № 213.

Платник податків, якому пред'явили направлення, має розписатися у ньому. Якщо він відмовився від підпису, податківці складають відповідний акт, який і є підставою для початку проведення перевірки. Направлення на перевірку має бути виписане в одному примірнику окремо на кожну посадову особу, що проводитиме перевірку (п. 1.5 Методичних рекомендацій № 213).

Тривалість перевірки

Вона не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, 10 робочих днів – щодо суб'єктів малого підприємництва, 20 робочих днів – щодо інших платників податків. Нагадаємо, що, відповідно до пп. 14.1.24 ст. 14 ПКУ, великий платник податків5 – це юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн. грн. або загальна сума сплачених до Державного бюджету податків за платежами, що контролюються органами ДПС, за такий самий період перевищує 12 млн. грн. А згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III, суб'єктами малого підприємництва вважаються фізичні особи – підприємці, а також юридичні особи (будь-якої організаційно-правової форми та форми власності), в яких середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн.

Строки проведення планових перевірок можуть подовжуватися за рішенням керівника органу ДПС не більше, як на 15 робочих днів для великих платників податків, не більш як на 5 робочих днів – щодо суб'єктів малого підприємництва та не більше, ніж на 10 робочих днів – щодо інших платників податків. Рішення про подовження таких строків приймається на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу ДПС, який здійснював таку перевірку, з викладенням підстав та об'єктивних причин щодо такого подовження. Кількість рішень (наказів) про продовження строків перевірки не обмежується за умови дотримання визначеної ст. 82 ПКУ тривалості перевірки (п. 1.13 Методичних рекомендацій № 213).

Зазначимо, що проведення планової перевірки великого платника податків може бути зупинено з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Таке рішення приймається керівником податкового органу та оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня має бути вручена платникові податків або його уповноваженому представнику під розписку.

Загальний строк, на який може бути зупинена перевірка, не має перевищувати 30 робочих днів, а в разі потреби проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур. Можливість зупинення проведення перевірок платників податків, які не підпадають під визначення великого платника, не передбачена.

Як проводиться перевірка

Підрозділ органу ДПС, який очолює документальну перевірку згідно з планом-графіком або здійснює позапланову перевірку, забезпечує проведення доперевірочного аналізу діяльності платника податків, який здійснюється з опрацюванням загальних реєстраційних даних; показників фінансової та податкової звітності; інформації про пов'язаних осіб; інформації, отриманої з ДКЦПФР, про укладені угоди з цінними паперами; інформації, отриманої від інших підрозділів; інформації щодо проведених операцій з нерезидентами; інформації із відкритих джерел (ЗМІ, Інтернету тощо); інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації та іншої інформації.

Платник податків після початку перевірки зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ). При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, що настане за днем початку перевірки.

Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової особи, що їх отримала. Їх передача для огляду, вивчення та повернення оформлюється актом у довільній формі, який підписують податківці.

Проводячи перевірки, посадові особи органу ДПС мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів). Отримання копій документів оформляється описом, копія якого вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Вилучати оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом, забороняється.

Оформлення результатів перевірок

Результати перевірок оформлюються актом або довідкою, що їх мають підписати посадові особи органу ДПС та платники податків. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 984. У названому документі визначено вимоги до оформлення акта (довідки) документальної перевірки (вимоги до титульного аркуша, запису показників тощо), складові частини акта (довідки) (вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок), а також перелік інформації, яку має містити кожна з них; крім того, названо дії посадових (службових) осіб органів ДПС у разі відмови посадових осіб платника податків підписати акт (довідку), від отримання примірника акта (довідки), а також при розгляді заперечень до акта (довідки) та підготовці відповіді платникові.

У ст. 58 ПКУ та наказі ДПАУ «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 22.12.2010 р. № 985 встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень. До цього документа додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. У зв'язку з цим до відповідних форм податкових повідомлень-рішень складаються розрахунки податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), а також завищення відшкодування ПДВ та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість тощо, один примірник яких надсилається (вручається) платникам податку разом з повідомленням-рішенням. Зазначимо, що більш докладно процес оформлення результатів перевірки описано в листі ДПАУ від 31.01.2011 р. № 2518/7/23-4017/89.

Коментарії (1)Add Comment
0
...
Автор: Kat, вересня 07, 2012

Потрібна та неперсічна інформація, багато зсилок на законодавтво.
Дуже дякую за статтю!

Написати коментарій
менше | більше

security code
Напишіть вказані букви


busy